Шевченківський район м. Львова. ДНЗ № 106 для дітей з вадами зору.

 






Сторінка психолога

 

Практичний психолог ДНЗ №106

 


Психолог ДНЗ № 106 Горпинюк Наталя Федорівна

У 2008 році закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка і отримала повну вищу освіту за спеціальність «психологія» та здобула кваліфікацію психолог дослідник. Викладач.

Практичний психолог закладу:

керується етичним кодексом психолога;

дотримується педагогічної етики;

будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри в тісному співробітництві з усіма  учасниками педагогічного процесу;

підвищує рівень психологічних знань вихователів, батьків, дітей;

постійно підвищує свій професійний рівень.

 

Основні завдання психологічної служби закладу:

проведення просвітницьких лекцій, семінарів, занять з педагогами, батьками, дітьми;

консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процесу;

корекційно-розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами;

допомога дітям, які мають проблеми в поведінці або які опинилися в складній життєвій ситуації;

психологічний супровід обдарованих дітей;

психологічний супровід новоприбулих дітей;

визначення психологічної готовності дітей 6-річного віку до навчання у школі.

 

Основний принцип роботи психолога - "не зашкодь".

 

 

 

 

Адаптація до умов ДНЗ

 

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ 

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку 

2.Уникайте будь-яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негатив не ставлення до відвідування дитячого садка. 

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї 

4.Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближеним до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийоми їжі, прогулянки). 

5.Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку 

6.Навчайте дитину їсти неперетерті страви, пити з чашки, привчайте тримати ложку 

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету. 

8.Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок. 

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку — збирати, розбирати. 

10.Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце. 

11.Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати. 

12.Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з ін шими дітьми. 

13.Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини — привчайте її до ситуацій, в яких потрібно змінювати форми поведінки. 

14.Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2-3 комплекти змінної білизни,чешки для музичних занять, носовичок. 

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

 

 

Вранці батьки поспішають на роботу, а діти — ні...

       Для переважної більшості батьків довести дитину вранці до дитячого садка (навіть якщо він розташований поруч з будинком чималою проблемою. Що вже говорити про ті варіанти, коли дитячий садок розташований в іншому кінці міста, куди добиратися доводиться кількома видами транспорту?

Вранці малюки, які не виспалися, вередують, батьки починають нервувати, лаяти їх. У відповідь, діти ще більше хничуть, сльози котяться градом, а якщо ще й погода підкачала, тоді — тримайся! Кепський настрій на цілий день гарантовано!

Як зробити дорогу до дитячого садка веселою й цікавою — і для дітей, і для дорослих?

Беріть ініціативу у свої руки

         Якщо ваша дитина ще зовсім маленька, ініціативу доведеться брати на себе. Повільно плететься ззаду вас — влаштуйте гру Хто швидше добіжить до... того дерева, лавки, зупинки». Забігає далеко вперед — «Допоможи мені, синочку (донечко), обійти (і калюжі (кучугури, ями тощо)». Повірте, спрацьовує. Крім того, і дитини формується почуття відповідальності за іншого, впевненості в тому, що вона вже підросла і може допомогти мамі, татові, бабусі обійти перешкоди або перемогти в забігу.

          У дитини кепський настрій — розкажіть казку або історію про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом'ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс тощо. Фантазуйте! Якщо дитина доросліша, нехай продовжить розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвитку її уяви й мовлення.

Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або зіграйте в «Буріме»: нехай малюк скаже два слова, що закінчують­ся на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки — ви загадуєте, а дитина «придумує». Наприклад, «бджілка» — «квітка». Один малюк 4-х років склав таке: «Пролетіла бджілка-а-а. І зраділа квітка-а-а!» І нехай спочатку це 5уде не дуже образно і складно — зате весело!

           Якщо вам доведеться тривалий час йти пішки, можна вико­ристовувати час, проведений в дорозі, з великою користю. Нап­риклад, помітити кілька кущів і звертати увагу дитини на ті зміни, які з ними відбуваються: навесні — розпускаються бруньки, потім з'являються листочки; влітку все цвіте; восени — листя жовтіє, сохне і опадає тощо. Потім вдома можна намалювати те, що ви бачите щодня, або вести щоденник спостережень.

          Дорогою можна закріпляти з дитиною набуті нею вдома або в садочку знання. Наприклад, якщо дитина недавно ознайомилася з геометричними формами, можна по черзі з нею називати круглі предмети, потім — квадратні. Щойно малюк почав розбиратися в кольоровій гамі — попросіть назвати його предмети певного кольору, але не поспішайте. Нехай малюк засвоїть спочатку один колір, наприклад зелений, і називає предмети тільки ці кольору. За кілька днів — жовтий тощо.

 

Словесний поєдинок

              За нагоди можна пограти з дитиною у «Тварин». Ви називаєте якусь тварину, а дитина у відповідь називає тварину на ту букву на яку ваше слово закінчилося. Наприклад, «вовк — коза». А якщо дитина ще мала, можна просто пограти у «слова» за тими самі правилами, називаючи без обмежень всі предмети, явища і на казкових героїв.

Якщо вам доводиться тривалий час стояти на зупинці в очікуванні транспорту, пограйте у «Фігури». Попросіть дитину показ як стояв би на зупинці зайчик. Нехай стане у характерну для зайчика позу, потім трішки поскаче. Це не тільки пожвавить очікування а й допоможе дитині реалізувати потребу в рухах.

              Можна також придумувати разом з дітьми загадки. Наприклад «Руда, хитра... (не відгадав — продовжуйте далі) живе в ліс зайцями ганяється». Один 5-річний «вундеркінд» склав загадку, яку навіть вихователька не змогла відгадати. «Що сирим не їдять, а вареним викидають». З'ясувалося, лавровий лис Малюк, спостерігаючи за приготування юшки, запитав: «Те чому ти викидаєш ці листочки, вони ж зварилися?».

 

             Ось так. Творіть! Можливо, і ви складете свої загадки, казки, історії та і і тоді дорога до дитячого садка або тривала поїздка з малюком не здаватиметься вам втомливою та одноманітною.

 

 

Тест "Чи можете Ви?"

А - можу

Б - можу, але не завжди так роблю

В - не можу.

1.У будь-яку хвилину залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.

2. Радитися з дитиною, незважаючи на її вік.

3. Зізнатися дитині в помилці, допущеній стосовно неї.

4. У разі своєї неправоти вибачитися перед дитиною.

5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів вас зі стану рівноваги.

6. Поставити себе на місце дитини.

7. Повірити хоча б на хвилину, що Ви - добра фея.

8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує Вас у не зовсім вигідному світлі.

9. Завжди утримуватися від слів, які можуть ранити дитину.

10.Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови гарної поведінки.

11.Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і поводитися, як захоче.

12.Не реагувати, якщо Ваша дитина незаслужено вдарила чи образила іншу дитину.

13.Не звертати уваги на дитячі сльози та прохання, якщо Ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.

Полічіть бали:

"А" - 3 бали;

"Б" - 2 бали;

"В"-1 бал.

Якщо ви набрали:

39-30 балів: Ваша дитина - найбільший скарб у Вашому житті. Ви намагаєтеся не лише зрозуміти, але й пізнати її, ставитеся до неї з пова­гою, притримуєтеся найпрогресивніших методів виховання. Ви на пра­вильному шляху і можете розраховувати на гарні результати.

30-16 балів: піклування про дитину для Вас найголовніше. Ви має­те здібності вихователя, але на практиці не завжди послідовно і ціле­спрямовано їх використовуєте. Інколи Ви занадто суворі або занадто прямі, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює ви­ховний ефект. Вам потрібно серйозно подумати над своїм підходом до виховання дитини.

Менше 16 балів: у Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачає або знань, або бажання і прагнення виховувати дитину твор­чою особистістю, а можливо, і одного, і другого. Ми радимо Вам звер­нутися за допомогою до спеціалістів-педагогів та психологів, ознайо­митися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення

 

"КОЛАЖ БАЖАНЬ"